Голова  районної ради Вадим Акпєров і заступник голови Анатолій Салогуб, секретар сільської ради Олена Глянцева, заступник голови виконкому Валентина Матвієнко, голова районної організації Товариства Червоного Хреста Валентина Ключка зі щирими побажаннями вручили ювілярці квіти, подарунки, вітальні адреси,  листівки. До вітання приєдналися депутати сільської ради, жителі  села, працівники культури та учасники художньої самодіяльності, які створили своїм талановитим виконанням «Многії літа», «Сорочка біла» та хвилюючими поетичними словами  справжній обряд вшанування сторічної ювілярки - старійшини роду.

    Сьогодні проживає Євгенія Григорівна з донькою Вірою Степанівною, правнуками.

    Ювілярку тішать онук, правнуки та праправнуки. Нині за її такого поважного віку зігрівають добром, щоденним теплом та любов’ю і в усьому його підтримують - рідні та близькі. Шанує довгожительку громада.

    Зінченко Євгенія Григорівна, народилася 17 грудня 1915 року в селі Малий Бобрик  Краснопільського району Сумської області. 1934 року вийшла заміж, чоловік Степан - військовий. У подружжя в 1939 року народилася донька Віра. Стільки мрій, стільки планів. Та війна як всьому нашому народові показала своє жорстоке обличчя Євгенії і Степану, донечці Вірі. У 1941 році чоловіка забрали на фронт. Лише лист отримала з фронту, коли наші воїни форсування Дніпра. З війни Степан не повернувся. І залишилася Євгенія на все життя вірною єдиному коханню. Вдова докладала всіх сил, щоб підняти на ноги донечку.

    Тяжкими були післявоєнні роки на звільненій від ворога землі. Євгенія Григорівна працювала на полях колгоспу «Ілліча», порала домашнє господарство. Як не було важко, вона раділа кожному дню і своєю любов’ю до різної роботи ставала прикладом донечці.

    Ніколи не жалілася на долю, за себе і чоловіка допомагала Вірі, згодом онукам. Володя, її онук, і досі дивується працелюбності бабусі. Навіть у сотий рік від народження вона бере до рук сапку, прагне цюкнути й сокирою, а зраночку, в день народження, і лід намагалася розбити: «бо ж гості прийдуть». Вона весь час є взірцем для доньки Віри, онука Володимира, правнуків Яни, Андрія, Євгена. Її працелюбність і доброта передадуться і праправнукам - Софії, Денису. У цій дружній родині перейняли народну мудрість – любов до землі, до праці, до людей – і вона продовжується в поколіннях. Дійсно такому роду нема переводу.

    Начальник управління соціального захисту В.М.Нефедов відзначив, що грудень цього річ відзначений двома 100-річчями й відповідно до районної програми соціального захисту населення та на виконання заходів з підтримки осіб, яким виповнилося 100 і більше років  - Євгенії Григорівні призначено щомісячну стипендію, передбачену для осіб, яким виповнилося 100 і більше років у розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Держава вшановує своїх ветеранів.

    Пишаємося разом з дружньою родиною, бездрицькою територіальною та всією громадою Сумського району жінкою-матір’ю, жінкою-трудівницею. Схиляємося перед вашою працелюбністю та доброзичливістю, порядністю у стосунках з людьми.

   Зі сторіччям. Дякуємо за Вашу життєву дорогу виміром у сто літ!